40-річчя Службового роману. Згадуємо найяскравіші цитати і улюблені моменти

Людмила Прокопівна і Новосельцев

Людмила Прокопівна і Новосельцев

Сьогодні, 26 жовтня, виповнюється 40 років з дня виходу культової радянської комедії Службовий роман.

Фільм Ельдара Рязанова в 1978 році став лідером прокату, зібравши понад 58 млн глядачів, а роком пізніше був удостоєний Державної премії РСФРС імені братів Васильєвих. Не дивно, адже кожному знайомі мотиви з пісні У моїй душі спокою немає у виконанні Аліси Фрейндліх і сварки між Новосельцевим і Людмилою Прокопівною.

Через багато років цей фільм вважається справжньою класикою, а цитати і пісні досі не втрачають своєї популярності. З нагоди «ювілею» культової радянської комедії, пропонуємо згадати найяскравіші цитати й улюблені моменти.

— Навіщо ти їв пластилін?
— А я його з цукром їв! (Новесельцев і дитина)
— У мене до вас пропозиція.
— Раціоналізаторська?
— Так, десь. (Людмила Прокопівна і Новосельцев)
— Знімайте плаття! Жваво, знімайте! А-а-а! Ні ні. Та не зараз, не тут.
— Що ж ви говорите «знімайте»? (Людмила Прокопівна і Новосельцев)
— Ми ж з Вами вже попрощалися!
— Попрощалися? Так давайте привітаємося! (Людмила Прокопівна і Новосельцев)

— Ходив до мене один чоловік… Довго ходив… А потім одружився на моїй подрузі.
— Я не збираюся одружуватися на вашій подрузі.
— Вам це і не вдасться. Я ліквідувала всіх подруг. Я їх знищила. (Людмила Прокопівна і Новосельцев)
— Блайзер — клубний піджак.
— Для «Будинку культури», чи що?
— Туди теж можна. (Людмила Прокопівна і Вірочка)
— Тихо навколо, тільки не спить борсук.
Вуха свої він повісив на сук і тихо танцює навколо. (Новосельцев наспівує для Людмили Прокопівни)
— А як вам моя зачіска?
— Померти — не встати. (Людмила Прокопівна і Вірочка)

— Груди вперед!
— Груди? Віра, Ви мені лестите.
— Вам всы лестять. (Людмила Прокопівна і Вірочка)
— Як вам чоботи?
— Дуже вульгарні, я б такі не взяла.
— Значить, гарні чоботи, треба брати. (Людмила Прокопівна і Вірочка)
— А мене взагалі заслали в бухгалтерію!
— Так на тобі пахати треба! (Вірочка і активістка Шура)
— Вона не молода, не красива жінка.
— Вона не жінка. Вона директор. (Новосельцев та Самохвалов)

— Нічого немає неможливого для людини з інтелектом! (Вірочка)

— Уявляєте, Бубліков помер!
— Чому помер? Я не віддавала такого розпорядження… Як помер? (Людмила Прокопівна і активістка Шура)
— Що ж, виходить, що всі мене вважають таким вже чудовиськом?
— Не треба перебільшувати. Не всі… не таким вже чудовиськом… (Людмила Прокопівна і Новосельцев)
— Та не бийте мене по голові, це моє хворе місце!
— Це ваше пусте місце! (Людмила Прокопівна і Новосельцев)
— Ми вас любимо. Десь в глибині душі, десь дуже глибоко. (Новосельцев)
— Значить, невдалі ноги, Людмила Прокопівна, треба ховати.
— Куди?
— Під максі! (Людмила Прокопівна і Вірочка)

ИСТОЧНИК: http://nv.ua/ukr/style/art/kino/40-richchja-sluzhinnja-romanu-zgadujemo-najjaskravishi-tsitati-i-uljubleni-momenti-2094226.html

Популярные статьи: