П’ять років без Джобса: історії з життя маестро

Стів Джобс

5 жовтня 2016 року виповнюється п’ять років з дня смерті чоловіка, який привів Apple до всесвітньої відомості та успіху. Дехто вважає, що компанія досі продовжує свій успіх по інерції після поштовху Стіва. Сьогодні згадаємо Джобса трьома маловідомими історіями із його життя.

Ні, мова не піде про заїжджену промову до випускників Стенфорда в червні 2005-го, в якій Джобс озвучив три історії зі свого життя. Можливо, менш повчальні, та все ж менш відомі уривки із життя Стіва, допоможуть більш повно зрозуміти з якою людиною попрощався світ в 2011-му році, та глянути на очільника «яблучної» корпорації із трьох різних ракурсів.

Перемикачі

Одного сонячного вечора, коли Джобс почувався зле, він сидів у саду за своїм будинком і думав про смерть. Стів розповідав про те, що він бачив у Індії майже сорок років тому, про своє захоплення буддизмом, ділився думками про реінкарнацію і говорив про свої духовні практики.

Я вірю в Бога десь п’ятдесят на п’ятдесят, – сказав він. – Більшу частину свого життя я відчував, що у нашому існуванні є щось більш значуще, ніж те, що ми бачимо.
Світ визнав, що, стикнувшись зі смертю, він, можливо, переоцінив імовірність існування життя після смерті.
Мені хотілося б думати, що щось виживає після смерті, – сказав він. – Важко усвідомити, що ти набуваєш увесь цей досвід і, може, трішки мудрості, а все це просто зникає. Тож я хотів би думати, що щось таки виживає і, можливо, свідомість не гине.
Він дуже довго мовчав.
Та, з іншого боку, може, це просто вимикач. Клац! І тебе нема.
Він зробив паузу.
Може, тому я ніколи не любив установлювати перемикачі на прилади Apple, – посміхнувся він.

Саме цими словами завершується офіційна біографія Стіва Джобса, автором якої є Волтер Айзексон.

Стів не був християнином, відповідно, не особливо вірив у загробне життя. Свої стосунки із Богом засновник Apple припинив ще на тринадцятому році життя. Тоді малий Джобс побачив у часописі «Life» фото двох голодуючих дітей з Нігерії, після чого спитав батьків чи бачить це все Бог. Ствердна відповідь обурила хлопчика і Стів підкреслив, що «не хоче мати нічого спільного з прославленням такого Бога».

Зв’язок з Ватиканом

У вересні 1971-го Джобсу подзвонив його найкращий друг Стів Возняк, і розповів про цікаву річ, яку вичитав у «Esquire». У журналі хлопці знайшли розповідь про хакера Капітана Костиля, котрий знайшов спосіб уникнути додаткової оплати міжміських дзвінків та навіть дзвінків у іншу країну. Хлопці захопились цією ідеєю, знайшли в бібліотеці точний опис всього необхідного для відтворення такого апарату, і їм навіть вдалось згодом зібрати свій пристрій. Спочатку Джобс і Воз використовували своє дітище виключно для розіграшів, одним із яких і став дзвінок Папі Римському.

Воз, вдаючи із себе американського дипломата Генрі Кіссинджера, подзвонив у Ватикан для розмови із Папою. В той час Понтифік спав, адже у Ватикані була 5:30, і будити його ніхто не збирався. Тож хлопцям прийшлось тішитись тим, що вони безплатно подзвонили у Ватикан з таксофона та поговорили із тамтешнім єпископом.

Йосемітський парк

Джобс освідчився своїй дружині Лорін в перший день 1990 року і отримав згоду, але потім декілька місяців зовсім не повертався до теми весілля. Близькі Стіва неодноразово говорили про його повну зосередженість на певному ділі і абсолютне ігнорування в той час решти аспектів свого життя.

Дотерпівши до вересня того ж року, Лорін не витримала і переїхала від нього, але наступного ж місяця жінка отримала каблучку та повернулась до Джобса. У грудні вони відпочивали на Гаваях, де Стів ще раз висловив свій намір одружитись, цього разу більш конкретно і впевнено. Лорін навіть завагітніла у цій поїздці. Та факт очікування дитини не вплинув на Джобса і його вагання.

Вся ця історія тривала до 18 березня 1991 року, коли Стівен Пол Джобс та Лорін Пауел нарешті побрались у Йосемітському національному парку. Весільний торт спекли у вигляді вершини гори Гаф-Доум, яка також знаходиться у Йосеміті. Після церемонії всі гості, яких було біля 50-ти, пішли на екскурсію по парку.

Цікаво, що саме на честь національного парку Йосеміті Apple назвала свою останню операційну систему, котру показала світу в червні поточного року. Імовірно, це пов’язано з любов’ю Джобса до цього місця.

Незважаючи на важкий характер та дивакуватість Стіва Джобса, його особливе відношення до Apple як до справи всього свого життя, безсумнівно варте поваги. Залишається надіятись, що «яблучне» керівництво успішно вестиме компанію по заданому курсу і після відходу її геніального засновника.

Дехто каже: «Дайте клієнтам те, що вони хочуть!«. Але це не мій підхід. Наша робота – визначити, що хоче клієнт, ще до того, як він цього захоче. Здається, це Генрі Форд якось сказав: «Якби я питав клієнтів, чого вони хочуть, вони б сказали мені: «Швидкого коня!». Люди не знають, чого саме вони хочуть, до того, поки ви їм не покажете цього. Тому я ніколи не прислухаюся до маркетингових досліджень. Наша задача – читати слова, які ще не написані.

Популярные статьи: